
Ну что, бро, здарова всем! Заценивайте эту историю про мою незабываемую жизнь, как я купила кодеин и избавилась от комплекса прыщей. Уверяю, это будет жаркий рассказ, полный закладок и приключений!
В общем, все началось с того, что я решила флексить перед своими одноклассниками. Ведь это как раз то, что может вывести тебя из мерзкой реальности и заставить окружающих смотреть на тебя с уважением. Быть балдой в наше время – это огромный плюс, а ещё лучше – быть балдой с наркотиками!
Я начала искать способы, как сделать свою жизнь немного интереснее. И мне удалось узнать, что в нашем городе есть наркопритон, где можно найти самые разные закладки. Однажды, собрав смелость, я решила туда сходить и посмотреть, что там за штуки.
Мимо крышных гонок и нахлобучив кепку задом наперёд, я подошла к этому месту. О, бро, передо мной открылась целая новая реальность! Как же мне повезло, что я нашла это место – настоящий рай для любителей амфетамина, а именно – фенчика! Ведь только он может дать тебе нереальную энергию и силу, чтобы без страха и сомнений взять жизнь в свои руки!
Купив первитин, я решила применить его прямо на следующий день, чтобы победить свой комплекс прыщей. Ведь кто сможет хоть как-то смотреть на тебя, если ты выглядишь как человек, в которого недавно налетел блудливый полтергейст?
Все началось с того, что я нахлобучила свою дозу и почувствовала, как она начала работать. Мне стало казаться, что я самая крутая на всей планете! У меня было столько энергии, что я могла бегать кругами вокруг своих одноклассников, словно я исполняю роль гриба в какой-то сумасшедшей вечеринке.
Но, к сожалению, закладки быстро закончились, и я поняла, что нужно что-то делать. Тогда я решила пойти на крайнюю меру и начала крысить у своих друзей. Ведь какой-то мизерный комплекс прыщей не может стать преградой на пути к счастью!
С каждым днем мне становилось всё сложнее скрывать свою наркотическую жизнь. Появились проблемы с сном, аппетитом и выглядел я все хуже и хуже. Но я продолжала употреблять кодеин и флексить перед окружающими. Всё для того, чтобы забыть про проклятые прыщи на моем лбу.
Однажды, проснувшись после очередной дозы, я увидела свое отражение в зеркале. И знаешь, что я увидела? Я увидела сломанную душу и тело, покрытое прыщами и следами жизни без сонных ночей и нормального питания. Нужно срочно менять свою жизнь!
Все закладки, фенчик и крысить я бросила. Поняла, что настоящее счастье и прекрасная кожа не могут быть достигнуты наркотиками и воровством. Избавление от комплекса прыщей началось с внутреннего изменения – с нового образа мышления и заботы о себе.
Теперь я знаю, что настоящая красота – это не та, которая приходит от фенчика, а та, что исходит изнутри. И знаешь что? Комплекс прыщей исчез! Он просто исчез, словно отпустил меня и больше не хочет мешать!
Теперь я флексю перед своими одноклассниками своим здоровым образом жизни и уверенностью в себе. И это много лучше, чем любые закладки или проклятые прыщи на лице. Я поняла, что настоящая жизнь – это не крысить у своих, а проживать каждый день с улыбкой и заботой о себе и своем здоровье!
Так что, ребятки, не советую вам идти по моим стопам. Помните, что настоящая сила и уверенность в себе – это то, что будет с вами всегда, вне зависимости от того, сколько прыщей у вас на лице!
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.